Пошук Мапа сайту YouTubeYouTube FacebookFacebook Google+Google+ ОднокласникиОднокласники ВКонтактіВКонтакті  Укр    Рус   Eng 

Інформація про безпеку та порядок дій населення

ІНСТРУКЦІЯ
щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій населення (персоналу) у разі виникнення надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на території міста Заводське.

Повінь (паводок, підтоплення)

При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню. Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги. Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків. При достатньому часі попередження паводку здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей із районів можливого затоплення, про що оголошується спеціальним розпорядженням міського голови. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається із використанням місцевої радіотрансляційної мережі і телебачення, через адміністрацію суб'єктів господарювання. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження. З наявності достатнього часу, населення із небезпечних районів евакуюються разом із майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транспорт із зазначенням його подачі. У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами оповіщення, з поміж яких — гучномовні і пересувні установки. Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення. Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий — зайняти приміщення на горищах. Знаходячись у поймі ріки при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, які є під рукою або збудувати їх з колод, дошок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, що легші за воду.

Сильний вітер (смерч, шквал)

Сильний вітер — це рух повітря відносно земної поверхні з швидкістю або горизонтальною складовою швидкості понад 25 м/с. Смерч — сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи чобота і має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині. Обертальна швидкість (проти годинної стрілки) до 100 м/с, швидкість руху 35-60 км/г. Шквал — короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напрямку. Сильні вітри, шквали та смерчі — стихійне лихо, яке може статися в будь-яку пору. Відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше за все вдається оголосити штормове попередження. Небезпека від факторів сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їхніх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів, знищення садів та посівів на полях. Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що, в свою чергу, призводить до затоплення місцевості. Дії у можливій зоні стихійного лиха. При загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження необхідно уважно вислухати інформацію по місцевих каналах телебачення та радіо про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру) та рекомендації щодо порядку дій. Без нагальної потреби не займати телефонну лінію, оскільки неможливо буде додзвонитися при потребі до вас. Зберігати спокій, попередити сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. При значній загрозі для життя можлива евакуація з небезпечної території, необхідно підготувати документи, одяг та зібрати найбільш необхідні й цінні речі, запас продуктів харчування на кілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках. Вимкнути усі прилади з електромережі, перекрити газові крани, загасити вогонь у грубках. Прибрати або закріпіть речі господарське майно на дворі та балконі, що може пошкодити вітер, обрізати сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу. Поставте автомобіль в гараж. Приготувати до небезпеки будинок та речі домашнього вжитку. Щільно зачинити вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло, по можливості, захистити віконницями або щитами. Покласти у будинку на підлогу речі, що можуть впасти і спричинити травми. Не можна ставити ліжка або стільці, якими часто користуєтеся, біля вікна з великими шибами. Отримавши штормове попередження, не варто відправляти дітей у школу, дитячий садочок або на прогулянку. Для попередження паніки та травматизму навчіть дітей діям під час стихійного лиха. Постійно тримайте їх перебування та заняття під контролем. При потребі або можливості перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся у підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі. При отриманні штормового попередження не виганяйте худобу на пасовище, поставте у капітальному хліві, двері та вікна міцно зачиніть. Якщо ви у човні й дістали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега, підшукайте безпечне місце, щоб перечекати негоду.

Ураган (смерч, гроза, злива, блискавка)

Ураган — це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше. Гроза — це атмосферне явище, пов'язане з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом. Злива — короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності. Із отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна й вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері й вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань. Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО. Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, гасові плити, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими. Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або приміщення перших поверхів цегляних і кам'яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Як що це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів. Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин. Слід пам'ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях. Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру. Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена ймовірність того, що вони під напругою. Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується імовірність ура-блискавкою: не ховайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач тощо. Головна умова — не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим. Блискавка - це гігантський електричний розряд, що виникає внаслідок електризації атмосфери під час грози. Правила поведінки, виконання яких практично унеможливить трагічне зіткнення людини з грозовим розрядом. Якщо ви перебуваєте під відкритим небом, тобто якщо гроза застигла вас на вулиці, у полі, в лісі, на річці то:
- не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше серед острівців дерев;
- краще в такому випадку затаїтись у якомусь заглибленні;
- якщо вас двоє, троє чи більше, — не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці — можливе ураження блискавкою спричинить трагедію одному, а не всім, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл;
- бігти до сховища слід нешвидко і злегка пригнувшись, а не випростано в увесь зріст — розряди контактують із вищими точками, якою і може бути людська голова;
- перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом;
- негайно слід позбавитись усіх металевих предметів, які є на вас чи при вас: лопати, сокири, ножі, браслети, навіть годинники — покладіть у захищеному місці далі від себе;
- не лягайте на землю, бо тим самим побільшуєте площу ураження розрядом, а краще сядьте, злегка нагнувши голову, аби вона не вивищувалася над предметами, які довкруж вас;
- якщо відчули в схованці, що оточуючі вас предмети або частина споруд, скажімо, паркан, наче дзижчать чи якось відлунюють, негайно поміняйте схованку, бо тут небезпечно;якщо волосся на голові мовби ворушиться, а то й здиблюється, принаймні так вам здається, теж перейдіть в інше місце, бо тут накопичується електрична присутність, яка може «притягти» блискавку;
- коли вас застала гроза з довгими, особливо металевими предметами в руках (вудочками, граблями, вилами), не йдіть із ними, а покладіть подалі від себе і перечекайте негоду, а підете згодом, бо не варто ризикувати життям;
- під час грози ніколи не торкайтеся металевих споруд і залізних електроопор, опор мостів, дротяних огорож і подібних об'єктів із металу;
- навіть під час невеликої або ж короткочасної грози негайно припинить прогулянку на велосипеді або верхи на коні — веломашину поставте подалі від себе, а коня прив'яжіть, бажано не до високого дерева і не до металевого стовпа чи паркану;
- ні в якому разі не купатись та не плавати на човні;
- у приміщенні вимкнути всі електроприлади;
- утримайтеся дзвонити по телефону, але якщо вже біда примусила викликати.
«Швидку допомогу» чи пожежну бригаду, то зробіть це одразу ж після чергового грозового розряду, швидко використавши невеличку паузу до наступного. При ураженні блискавкою потерпілому необхідно надати допомогу:
- розстебнути одяг, укласти на спину, підкласти валик із одягу під шию, щоб створити кращу прохідність шляхів дихання;
- очистити порожнину рота від крові, слини, блювотних мас за допомогою бинта або носової хустки, обгорнутої на вказівний палець;
- у разі відсутності дихання розпочати штучне дихання способом «рот у рот» або «рот у ніс»;
- у разі зупинки серця негайно почати одночасно робити закритий масаж серця та штучне дихання;
- не можна закопувати постраждалого в землю;
- у будь-якому випадку негайно звернутись за допомогою лікаря.

Пожежі

Лісові пожежі — виникають через необережність людей: негашеного вогнища, кинутого недопалка, тліючого патронного пижа, який впав у суху траву після пострілу, тощо (приблизно 70% всіх лісових пожеж), рідше — в результаті удару блискавки в сухе дерево (приблизно 10-15%). Найбільш пожежонебезпечні ліси в середині і в кінці весни — на початку літа, коли на поверхні грунту багато торішнього листя, трави. В суху пору року і в пожежонебезпечних місцях слід бути особливо обережним при поводженні з вогнем: очищати місце, призначене для вогнища, від сухої трави, листя, гілля та іншого лісового сміття; не розкладати вогнище поблизу звисаючих крон дерев, у хвойних молодняках, серед сухого очерету, на торфовиськах тощо; не залишати вогнище без нагляду; не залишати місць відпочинку, не впевнившись, що вогнище загашено. При розкладанні вогнища треба старатись, щоб із підвітряного боку від багаття, тобто там, куди летять іскри, розташовувалась водойма, велика калюжа або відкрита місцевість. При штормовому вітрі, бажано з навітряної сторони, вогнище захистити стійкою спорудою з жердин, вбитих у землю і вкритих плитами дерну. Категорично забороняється підпалювати ліс із метою подачі сигналу порятунку. По-перше, сигнальна пожежа, так само як і звичайна, вкрай небезпечна для потерпілих. По-друге, пожежа утруднює орієнтування і виявлення потерпілих з повітря і землі, ускладнює, а іноді й робить неможливою роботу рятувальників. По-третє, будь-яка пожежа — це стихійне лихо, що згубно впливає на ліс, звірів, людей. У суху пору року біля багаття завжди повинен бути черговий. Невеликі займання, наприклад, які виникли в результаті викиду з вогнища жаринок, необхідно гасити негайно, заливаючи водою, засипаючи піском, землею, покриваючи брезентом, затоптуючи взуттям, збиваючи мокрими ганчірками, віниками, в крайньому випадку — одягом. Бити краще збоку, за напрямком вогню, з невеликим притисканням після удару. Зупинити розповсюдження вогню значно легше, ніж загасити велику пожежу. Ознаками наближення фронту лісової пожежі можуть бути: стійкий запах згарища, туманоподібний дим, який стелиться над лісом, неспокійна поведінка тварин, птахів, комах та їхня міграція в одну сторону, нічний переліт і гучні крики птахів, нічна заграва в одній з точок горизонту, яка поступово розширюється в сторони, відблиски світла на низьких хмарах і подібні явища. Головне при виявленні пожежі — не впадати у паніку, не метушитись, не намагатися втекти від вогню. Втекти від пожежі досить важко. Необхідно швидко, але ретельно проаналізувати обстановку, визначити шлях евакуації, для чого піднятися на підвищену точку місцевості або залізти на високе дерево й уважно роздивитися навкруги.
Звертати увагу в першу чергу:
- На погоду, особливо на напрямок і силу вітру, на розташовані поблизу ріки, озера, болота з відкритою водою, високі голі скелі, галявини та інші відкриті місця.
- Слід з'ясувати межі пожежі, напрямок і приблизну швидкість її розповсюдження. Якщо є карта і точно відоме своє місце, можна відшукати на ній близько розташовані місця, безпечні у пожежному відношенні.
Ховатись від пожежі слід на голих островах і мілинах, розташованих серед великих озер, на оголених ділянках боліт, на скелястих вершинах хребтів вище рівня лісу. В меншій мірі захистом від пожежі є широкі ріки і галявини. Втікати від пожежі необхідно в навітряну сторону (тобто йти на вітер).

Аварії (катастрофи) на хімічно небезпечних об'єктах

Найбільшу небезпеку для населення нашого міста становлять аварії на хімічно небезпечних об'єктах, які виробляють, використовують у технологічному процесі виробництва, зберігають та транспортують аміак, азотну кислоту, сірчану кислоту, сірчаний ангідрид та хлор. Аварії (катастрофи) можуть супроводжуватися викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря може привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покривів та інших органів. Дії населення при оповіщенні про хімічне зараження. Отримавши інформацію про викид в атмосферу небезпечних хімічних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно:
1. Надягти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.
2. Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо:
- залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець міського радіомовлення
(радіоприймач), телевізор мережі кабельного телебачення;
- чекайте повідомлень відділу з мобілізаційної роботи, питань надзвичайних ситуацій та сприяння правоохоронним органам Заводської міської ради;
- щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні отвори, люки. Вхідні двері завісьте шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластирем або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) небезпечних хімічних речовин. Запам'ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення небезпечних хімічних речовин у приміщення. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необхідні речі, надіньте протигаз або ватяно-марлеву пов'язку, накидку або плащ, гумові чоботи. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини - в низьких місцях може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин. Почувши розпорядження міського голови про евакуацію, будьте уважні до вказівок відділу з мобілізаційної роботи, питань надзвичайних ситуацій та сприяння правоохоронним органам Заводської міської ради і ретельно виконуйте їх. При евакуації транспортом уточніть час і місце посадки. Попередьте про евакуацію і від'їзд сусідів. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот. При підозрі на ураження небезпечними хімічними речовинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість рідини (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад. Дії населення при аваріях на залізничному і автомобільному транспорті при перевезенні небезпечних вантажів. Загорання, витік небезпечного вантажу, пошкодження тари або рухомого складу (ємності, які встановлені на транспорті) з небезпечним вантажем можуть привести до вибуху, пожежі, опіків, отруєння, захворювання людей і тварин. Інформацію про аварії і про те, що необхідно робити в кожному конкретному випадку, ви отримаєте із повідомлення, яке передається відділом з мобілізаційної роботи, питань надзвичайних ситуацій та сприяння правоохоронним органам Заводської міської ради через радіотрансляційну мережу або через гучномовний зв'язок служби охорони громадського порядку (міліція), газотехнічної служби та ін. Пам'ятайте! Периметр небезпечної зони при виникненні аварії (катастрофи) на транспорті огороджується спеціальними знаками. Наближатися до цієї зони і входити до неї категорично заборонено. Основний спосіб захисту — своєчасно покинути небезпечну зону або осередок ураження. Якщо ви не змогли покинути приміщення до підходу отруйної хмари, залишайтесь у приміщенні, зробіть герметизацію вікон, дверей, вентиляційних отворів, надіньте простіші засоби захисту (ватяно-марлеву пов'язку, рушник), змочені водою. Про можливість повернення до місця проживання (роботи) вас повідомлять після ліквідації наслідків аварійної ситуації з використанням усіх засобів масової інформації. Дії при ураженні небезпечними хімічними речовинами В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії небезпечних хімічних речовин.
АМІАК!
БЕЗБАРВНИЙ ГАЗ З РІЗКИМ ЗАПАХОМ. ЛЕГШИЙ ЗА ПОВІТРЯ. РОЗЧИННИЙ У ВОДІ, ПЕРЕВОЗИТЬСЯ У СКРАПЛЕНОМУ СТАНІ ПІД ТИСКОМ. ПРИ ВИХОДІ В АТМОСФЕРУ ДИМИТЬ. ГОРЮЧИЙ. ПАРИ УТВОРЮЮТЬ З ПОВІТРЯМ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ СУМІШІ. ЄМНОСТІ МОЖУТЬ ВИБУХАТИ ПРИ НАГРІВАННІ. В ПОРОЖНІХ ЄМНОСТЯХ УТВОРЮЮТЬСЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ СУМІШІ. НЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРИ ВДИХАННІ. ПАРИ СИЛЬНО ПОДРАЗНЮЮТЬ ОРГАНИ ДИХАННЯ, ОЧІ І ШКІРУ.
ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ: прискорене серцебиття, порушення частоті пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозотеча, важке дихання, при тяжкому отруєнні - нудота і порушення координації руху, маревний стан. Дотик до шкіри викликає обморожування. При високих температурах можливий смертельний кінець.
Засоби індивідуального захисту: на об'єктах, що використовують аміак, — промислові марки КД і М, ізольовані і киснево-ізольовані протигази. При їх відсутності — ватяно-марлева пов'язка або рушник, попередньо змочені водою або 5 % розчином лимонної кислоти.
В РАЗІ ВИТОКУ АМІАКУ НЕОБХІДНО:
- Видалити сторонніх.
- Триматися надвітряної сторони.
- Ізолювати небезпечну зону, не допускати сторонніх.
- В зону аварії входити тільки в повному захисному одязі.
- Дотримуватися заходів пожежної небезпеки. Не палити, не використовувати відкритий вогонь.
- Потерпілим надати першу медичну допомогу. Відправити людей з осередку ураження на медичне обстеження.
- При виході із зони зараження вимити очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомогою до медичного працівника.
ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ:
- На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватно-марлену пов'язку, попередньо змочивши її водою або 5 % розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження.
- Винесіть потерпілого з зони зараження.
- Потерпілому в очі закапати дві-три краплі 30 % розчину альбуциду, в ніс оливкове масло.
- Слизові оболонки і шкіру потерпілого промивати водою або 2 % розчином борної кислоти не менше 15 хвилин.
- Потерпілому забезпечити спокій і тепло. Доставити до лікувального закладу.
АЗОТНА КИСЛОТА!
БЕЗБАРВНА РІДИНА. ВАЖЧА ЗА ВОДУ. ПАРИ ВАЖЧІ ЗА ПОВІТРЯ. РОЗЧИННА У ВОДІ. НА ПОВІТРІ ДИМИТЬ. СИЛЬНИЙ ОКИСЛЮВАЧ. КОРОЗІЙНА ДЛЯ БІЛЬШОСТІ МЕТАЛІВ. НЕ ГОРИТЬ. ЗАПАЛЮЄ УСІ ГОРЮЧІ РЕЧОВИНИ. ВИБУХАЄ У ПРИСУТНОСТІ МІНЕРАЛЬНИХ РОЗЧИННИКІВ — НАСАМПЕРЕД СПИРТУ І СКИПИДАРУ. НЕБЕЗПЕЧНА ПРИ ВДИХАННІ, КОВТАННІ ТА ПРИ ПОПАДАННІ НА ШКІРУ І СЛИЗОВІ ОБОЛОНКИ. ВИКЛИКАЄ ВАЖКІ ОПІКИ ШКІРИ.
ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ: дертя у горлі, утруднене дихання, сухий кашель, задишка, клекотить дихання, подразнення слизової оболонки очей, рота, носа, стравоходу та шлунка, опік губ, шкіри, підборіддя, пронизливі болі за грудьми, у ділянці шлунка, нестерпима блювота з кров'ю, охриплість голосу. Можливий спазм та набряк гортані, легень.
Засоби індивідуального захисту: на об'єктах, що використовують азотну кислоту
— промислові марки В і БКФ, ізольовані і киснево-ізольовані протигази.
При їх відсутності — ватяно-марлева пов'язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином харчової соди.
ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ:
- На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2 % розчином харчової соди.
- Винесіть потерпілого з зони зараження на свіже повітря.
- Очі та шкіру потерпілого промивати великою кількістю проточної води або 2 % розчина харчової соди.
- Потерпілого негайно доставити до лікувального закладу.
СІРЧАНА КИСЛОТА!
Безбарвна масляниста рідина. На повітрі повільно випаровується. Корозійна для більшості металів. Сильний окислювач. Добре розчиняється у воді. З водою реагує з виділенням тепла та бризок. Не горить. Обезводнює дерево, підвищує його чутливість до горіння. Запалює органічні розчинники та мастили, поліаміди (капрон, нейлон, шовк) швидко руйнуються; шерсть, більш стійка до її дії. Небезпечна при вдиханні, ковтанні і при попаданні на шкіру та слизові оболонки.
ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ: подразнення в горлі, утруднене дихання, сухий кашель, задишка, клекотить дихання, роздратування слизових оболонок очей, носа, опіки губ, шкіри, підборіддя, пронизливі болі за грудьми, в районі шлунку, нестерпима блювота з кров'ю, охриплість голосу. Можливий спазм та набряк гортані.
Засоби індивідуального захисту: на об'єктах, що використовують сірчану кислоту, — промислові марки В і БКФ, ізольовані і киснево-ізольовані протигази.
При їх відсутності — ватяно-марлева пов'язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином харчової соди.
ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ:
- На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2 % розчином харчової соди.
- Винесіть потерпілого з зони зараження на свіже повітря.
- Зняти протигаз, забруднений одяг і взуття.
- Дати зволожений кисень. При відсутності дихання зробіть штучне дихання методом «рот в рот».
- Очі та шкіру потерпілого промивати великою кількістю проточної води або 2 % розчина харчової соди.
- Потерпілого негайно доставити до лікувального закладу.
ПРИ ОТРУЄННІ МЕТАНОМ винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробити потерпілому штучне дихання.
ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ винести потерпілого із зони зараження, розстебнути комірець одягу. При необхідності зробити штучне дихання.
ПРИ НЕОБХІДНОСТІ звернутися за допомогою до медичного працівника або відправити потерпілого в медичний заклад.
НЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ І РЕЧОВИНИ!
При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін тощо), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:
- не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;
- припинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;
- повідомити диспетчера оперативно-рятувальної служби за номером 101, відділ з мобілізаційної роботи, питань надзвичайних ситуацій та сприяння правоохоронним органам;
- негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);
- при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх тампоном із старого одягу, папером або іншими підручними засобами;
- після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку відкритих частин тіла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;
- відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.
ПАМ'ЯТАЙТЕ! СУВОРЕ ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЦІЄЇ ПАМ'ЯТКИ І ДОРОСЛИМИ, І ДІТЬМИ — ЗАПОРУКА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ!

Радіаційна небезпека

Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
У ВИПАДКУ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:
- При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
- Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
- Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
- Зменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
- Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
- Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
ДІЇ У ВИПАДКУ РАПТОВОГО ВИНИКНЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:
- З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно зачиніться в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного — у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону — у 40-100 разів.
- Уникайте паніки. Слухайте повідомлення відділ з мобілізаційної роботи, питань надзвичайних ситуацій та сприяння правоохоронним органам Заводської міської ради.
- Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.
- Проведіть йодну профілактику.
Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим — по 0,125 г на один прийом.
Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років — по 1-2 краплі 5 % настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим — по 3-5 крапель на склянку молока або води.
Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
- Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
- Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.
- По можливості негайно залиште зону радіоактивного забруднення.
- Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро- водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.
- З прибуттям на нове місця перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;
- Дізнайтеся у виконавчих органах Заводської міської ради адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:
- Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
- Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
- У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
- У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково користуйтеся засобами захисту: для захисту органів дихання — протигазом, респіратором, ватно-марлевою пов'язкою, зволоженою марлевою пов'язкою, хустинкою або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри — спеціальним захисним одягом типу ОЗК, плащем з каптуром, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.
ДІТЯМ ПРО ЗАХОДИ РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ:
1. Ходити лише по асфальту, не ходити по землі, траві, калюжах, не збирати листя, каштани, горіхи, ягоди, гриби.
2. Намагатися обходити пильні ділянки вулиць, перебувати подалі від пилу, що піднімають машини, вітер; уникати пильних ігор, що здіймають порохняву.
3. Купання у відкритих водоймищах, перебування на пляжах на деякий час виключити.
4. Прогулянки — сумарні, не більше 2,5 год. на день, бажано одноразово, весь час протягом прогулянки знаходитись у верхньому одязі з головним убором; при сильному пилоутворенні використовувати ватно-марлеву пов'язку, після прогулянки вмитися, обмити відкриті частини тіла, ввечері обов'язково прийняти душ.
5. Бажано мати 1-2 постійних набори одягу і взуття для прогулянок; підошви взуття щоденно мити спеціальною щіткою, для одягу в будинку виділити окреме місце.
6. Їжу в школу носити у поліетиленових пакетах, перед обідом мити руки, приймати відвар шипшини.
7. Не вживати в їжу: молоко, картоплю в мундирі, печену картоплю, печінку, шлунки, вим'я та інші внутрішні органи тварин в будь-якому вигляді, обмежити яловичину і телятину, відвареним продуктам надавати перевагу перед смаженими, із овочів — магазинним продуктам, ретельно мити їх і по можливості знімати шкірку і вирізати серцевину у фруктів, кавуни їсти можна.
8. Перед вживанням їжі і води добре прополоскати рот водою, декілька разів відсякатися.
9. Через 5 місяців приймати полівітаміни по 1г 3 рази на день впродовж півроку.

Аварії на системах життєзабезпечення (водонасосна станція, лінії електропередач, котельня)

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті,
території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, завдає шкоди довкіллю.
Аварії на системах життєзабезпечення призводить до відключення водо-, газо- і електропостачання у районах міста, а інколи у всьому місті.
Основні правила поведінки при виникненні зазначених вище ситуацій.
Відключення теплопостачання.
Прийоми пасивного теплового захисту, тобто — збереження того тепла, яке є у приміщенні:
1.Ретельно утеплити вхідні двері, забивши щілини між дверима і дверною коробкою будь-яким ущільнювачем, у крайньому випадку скрученими у валик ганчірками. Ще краще — оббити двері зовні шматком войлоку або іншого теплоізолюючого матеріалу. Зсередини приміщення слід завісити дверний отвір від стелі до підлоги ковдрою.
2.Вікна ретельно ущільнити. Щілини ліквідувати будь-яким способом: заклеїти папером, забити поролоном, ганчірками, залити фарбою, замазати замазкою, пластиліном тощо. Зробити на обох рамах і з обох сторін — зовні і з середини. Простір між рамами можна викласти ватою або непотрібними ганчірками, у крайньому разі — газетами. У випадку катастрофічних похолодань заповнити простір між рамами від низу до верху ковдрами, подушками і непотрібним теплим одягом. Щільно ці речі набивати не варто.
3.Штори на вікнах повинні бути максимально щільними, обов'язково від підлоги до стелі, бажано світлого тону і обов'язково цілодобово зашторені. При зашторюванні штори треба заправити за батареї опалення, якщо вони хоча б трішки гріють. Штори не будуть затримувати тепло, а навпаки, будуть відбивати його в кімнату.
4.Батареї протерти від пилу, бо він теж перешкоджає тепловіддачі радіаторів. Між батареєю і стіною поставити металевий лист, який буде своєрідним екраном, що відбиває тепло в кімнату і одночасно нагрівається сам і нагріває оточуюче повітря. Якщо металу немає — замініть його листом картону, пофарбованого срібною фарбою або обклеєного фольгою. Навісити на батареї додаткові металеві, ребристі або фігурні кожухи для максимального збільшення площі тепловіддачі. Як імпровізовані швидкоз'ємні акумулятори тепла можна використовувати довгі стрічки металу або трубки, закріплені на батареї, навішані з усіх боків консервні банки.
5.Якщо батареї гріють слабо, але постійно — краще брати алюмінієві сплави, які швидко нагріваються і швидко віддають тепло. Якщо батареї вмикають раз на добу і ненадовго, краще використовувати масивне залізо, яке буде довго нагріватись, але також довго вихолоджуватись, підтримуючи температуру в кімнаті.
6.Щоб зберегти тепло у квартирі, слід заклеїти вентиляційні отвори. Якщо ж вказані заходи не принесли бажаного ефекту, слід усій сім'ї зібратись в одній кімнаті, в якій і намагатись досягти теплого комфорту. Кімнату краще вибрати не найбільшу, з мінімальною кількістю і площею вікон і стін, які виходять на вулицю. Спати в такій кімнаті слід не поодинці, кожен під своєю ковдрою, а разом, і під однією ковдрою, зшитою з окремих ковдр. Якщо ж і це не допомагає, тоді залишається поставити всередині
кімнати імпровізований, зшитий з килимів, ковдр і покривал намет, тобто всередині квартири створювати тепловий термос.
Способи активного обігріву.
1.Якщо залишився газ і електроенергія, то можна користуватися промисловими обігрівачами, які обладнані вентиляторами. Такі обігрівачі, які проганяють через себе холодне повітря, більш ефективні і менше споживають електроенергії, ніж просто такі, що нагрівають простір біля себе. В крайньому разі обдувайте простий нагрівач (навіть електроплитку чи праску) за допомогою побутового вентилятора.
2.Простим способом є обгортання електролампочки спеціальним абажуром, виготовленим з фольги.
3.При використанні газу для обігріву слід бути досить обережним, не спалювати його з ранку до вечора, а нагрівати на ньому які-небудь масивні предмети — металеві прути, наковальні, складені у каструлю інструменти, каміння тощо.
Відключення електроенергії.
Для освітлення приміщень можна користуватись акумуляторними лампами, гасовими лампами типу «Летюча миша», свічками. При необхідності найпростішу лампу можна зробити самому. Для цього слід взяти мілкий посуд, наприклад тарілочку, і заповнити її жиром. На поверхню жиру опускаються два-три ґноти і підпалюються. Якщо ґноти не загоряються, їх можна одним кінцем витягти на край тарілочки. Відключення водопостачання. Основні способи виживання в умовах відсутності гарячої і холодної води. Тимчасове вирішення проблеми відсутності холодної води. Забезпечення водою завчасно. При перебоях з водопостачанням треба ще до того, як крани стануть сухими, придбати ємкості для води. Якщо це неможливо — беріть автомобільні камери якомога більшого діаметра і, підвісивши їх на стіні та прорізавши зверху невеликі отвори, заливайте воду. Зіловська камера може вмістити 150 літрів, а від колеса трактора «Кіровець» — більше півтони. Постійне вирішення проблеми відсутності холодної води. Спорудження колодязів. В нормальному грунті декілька чоловік можуть викопати колодязь за декілька днів. Стіни можна закріпити дерев'яними колодами, щитами, металом. Найпростіше — зібрати на звалищі автомобільні покришки і, складаючи їх одну на одну і скріплюючи алюмінієвим дротом, отримати колодязь потрібної глибини. Вирішення сантехнічної проблеми. При від'єднаному водопостачанні можна скористатись каналізацією, якщо встановити вдома бак (або автомобільну камеру), який заповняти за допомогою насоса і відер, зачерпуючи воду з викопаного в дворі колодязя. Відповідно з ємності воду подавати в бачок унітазу. Краще, а головне простіше сантехнічні зручності перенести в двір, обладнавши де-небудь в кутку двору звичайний туалет.

Аварії на мережах газозабезпечення

Типові правили з безпеки користування побутовими газовими приладами і апаратами.
1.Ці Правила обов'язкові для всіх посадових осіб суб'єктів господарювання, що займаються експлуатацією житлового фонду, які відповідають за безпечну експлуатацію газового обладнання житлових і громадських будинків, а також громадян, що використовують газ у побуті.
2.Відповідальними за цілісність і справний стан газового обладнання є об'єкти господарської діяльності, на балансі яких воно знаходиться, а в будинках і квартирах на праві приватної власності — їх власники.
3.Відповідальність за безпеку користування побутовими газовими приладами і апаратами в будинках, квартирах і за дотримання їх в належному стані несуть особи, що користуються газом. Відповідальність за стан димових і вентиляційних каналів в житлових будинках органів самоврядування і відомчому житловому фонді несуть житлові експлуатаційні підприємства, а в будинках і квартирах на правах приватної власності - їх власники.
4.В житлових експлуатаційних та інших організаціях, що мають побутові газові прилади і апарати, наказом керівника повинні назначатися із числа керівного складу і спеціалістів особи, що відповідають за безпечну експлуатацію внутрішнього газового обладнання.
5.Відповідальні особи, за виключенням власників будинків і квартир на праві
приватної власності, повинні здати екзамен на знання правил з вимог безпеки в газовому господарстві.
6.Особи, що користуються газовими приладами і апаратами, зобов'язані:
6.1.Пройти інструктаж в технічному кабінеті на об'єкті газового господарства або самостійно ознайомитися з Інструкцією (керівництвом) з експлуатації газових приладів і апаратів, що встановлені в квартирі або будинку.
6.2.Забезпечити цілісність і підтримання в порядку газового обладнання.
6.3.Слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димоходів і вентиляції, перевіряти тягу до ввімкнення і під час роботи газових приладів за відведенням продуктів згорання газу в димохід. Перед користуванням газифікованою пічкою перевірити чи відкрито повністю шибер, періодично очищати від сміття, битої цегли «кишеню» димоходу.
6.4.При закінченні користуванням газу закрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні балонів всередині кухні додатково закрити вентилі балонів.
6.5.При несправності газового обладнання викликати працівників об'єкта газового господарства.
6.6.Закрити негайно крани горілок газових приладів при раптовому перериванні в подачі газу і повідомити аварійну службу об'єкта газового господарства.
6.7.При появі в приміщенні запаху газу негайно припинити користування газовими приладами, закрити крани на приладах і до них, відкрити вікна для провітрювання приміщень, викликати аварійну службу Лохвицького районного управління з експлуатації газового господарства за номером 3 -29 -81.
Не запалювати вогню, не палити, не включати освітлення і електроприлади, не користуватися електродзвінками.
На загазованій ділянці місцевості:
- для виключення виникнення іскріння, яке може привести до вибуху (загорання газоповітряної суміші), забороняється ставити машини, заводити машини, що стоять, і проїжджати біля загазованого колодязя, газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 метрів з підвітряної сторони; користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання; виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного;
- користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 метрів від загазованої ділянки місцевості.
При необхідності для вирішення окремих питань:
- з ремонту газового обладнання, встановлення або заміни газових приладів, монтажу газопроводів, для очищення димоходів і вентиляційних каналів, отримання технічних умов на газифікацію будинків і квартир, виконання проектної документації на газифікацію та інших питань звертайтесь до адміністрації Лохвицького районного управління з експлуатації газового господарства;
- у разі порушення безпеки з експлуатації газового господарства, обладнання, приладів і загрози виникнення вибуху або пожежі звертайтесь до аварійної газової служби Лохвицького районного управління з експлуатації газового господарства за номером 104, 3-29-81.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ГАЗОМ
Найбільша кількість порушень правил безпечного користування газом трапляється під час користуванні несправними газовими колонками і димоходами.
Потрібно знати:
- користування газовими колонками, газифікованими опалювальними печами та іншими приладами при відсутності тяги суворо забороняється;
- перед вмиканням газових приладів перевіряйте тягу;
- категорично забороняється перенесення та самостійний ремонт газового обладнання у приміщеннях;
- під час бурі та сильного вітру без перевірки тяги в димоходах не користуйтесь газовими приладами;
- не залишайте без нагляду газові прилади увімкненими навіть ми короткий час;
- відчувши запах газу, перекрийте кран газопроводу, не вмикайте і не вимикайте світла, електроприладів.
У всіх випадках негайно дзвоніть до аварійної газової служби Лохвицького районного управління з експлуатації газового господарства за номером 104, 3 -29 -81.
Будьте завжди уважні при користуванні газом — у цьому запорука безпеки.

Правил безпечного поводження на воді

Відпочиваючи на воді, завжди треба пам'ятати про безпеку. Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному громадянину нашої країни. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду. Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання задоволення від відпочинку.
Основні умови безпеки:
- правильний вибір та обладнання місць купання;
- навчання дорослих і дітей плаванню;
- суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
- постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.
Загальні правила поведінки на воді:
Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведеному Заводською міською радою та обладнаному для цього місці.
Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду, температурі води — не нижче + 18°С, повітря — не нижче + 24°С.
Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 год. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити у тіні. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м'язи у постійному напруженні, не гониться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участь у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.
Правилами поведінки на воді забороняється:
1.Купатися в місцях, які невизначені Заводською міською радою та необладнані для купання людей.
2.Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
3.Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
4.Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
5.Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
6.Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.
7.Вживати спиртні напої підчас купання.
8.Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття тощо), прати білизну і одяг, купати домашніх тварин у місцях, відведених для купання.
9.Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
10.Допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг.
11.Подавати помилкові сигнали небезпеки.
12.Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.
13.Купання дітей без супроводу дорослих.
Правила поведінки для дітей:
1.Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).
2.До купання допускаються групи дітей до 10 осіб під наглядом одного, що має добре плавати і володіє прийомами рятування на воді.
3.Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійсн0яюватись під наглядом медпрацівника.
4.Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей ретельно перевіряється дно аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води й повітря.
5.Діти допускаються до купання після огляду лікарем.
6.Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).
7.До і після купання проводиться перевірка наявності дітей, шляхом шикування їх уряд у відповідності до своїх куп одягу.
8.Відповідальний за купання дітей повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, ввійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.
9.При особистому купанні дітей дорослі зобов'язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються.
Правила поведінки під час катання на човнах. Човни, катера та інші плавзасоби, що належать санаторіям, дитячим таборам і базам відпочинку, повинні реєструватися встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Малі судна повинні знаходитись під охороною або під замком. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність і оснастити рятувальними засобами. Наказом по установі призначаються особи, відповідальні за збереження, технічний стан і експлуатацію малих суден.
1. Сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу.
2. Кататися на човні або в іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.
3. Перед тим, як вирушити на водну прогулянку, необхідно отримати дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції.
4. Рухатись на човні необхідно завжди правим берегом річки, за рухом човна, намагаючись триматися не далі 20 м від берега.
5. Якщо необхідно випередити інший човен, треба обходити його тільки з лівого боку.
6. Гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також паровим, моторним і вітрильним суднам.
7. Гребти веслами треба рівномірно, стерновий повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.
8. Під час катання на малих плавзасобах забороняється:
- пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;
- розгойдувати човен, пірнати з нього;
- категорично забороняється переходити із одного човна в інший;
- перетинати курс суден, що рухаються;
- підходити близько до суден, що рухаються;
- кататися поблизу причалів;
- віддалятися на човні від берега більше як на 100 м;
- катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах тощо;
- кататися за несприятливих метеорологічних умов;
Дії у випадку нещастя, що сталось під час катання на човні або купанні. Якщо човен перекинувся, головне — не розгубитися. Човен, що перекинувся, добре тримається на воді, отже, потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега. Потрапивши під пліт, або вітрило човна, що перекинулося, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, звідки надходить світло. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; врятувати вплав одночасно кількох людей неможливо.
Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждали на воді. Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців, підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця. У швидкій річці можна потрапити у сильну течію. Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега. У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У цих випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизиться на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою. Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню.
Від переохолодження або різкого переходу з зони теплої води у зону холодної з'являються судоми, що зводять руки і ноги. Головне — не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу. Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і постаратися м'якими, спокійними рухами виплисти у бік, відкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками. Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м'язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інших. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином: при відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відштовхуючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м'яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

ОНОВЛЕНО 22.04.2015

Веб-камери Трансляція пленарних засідань